Фенолфталеїн - один із найпростіших представників класу фталеїнів. Утворюється він шляхом конденсації фталевого ангідриду та звичайного фенолу. Якщо звернути увагу на хімічну формулу отримання фенолфталеїну, то він буде діоксипохідним дифенілфталіду. Застосування: Фенолфталеїн широко застосовується в медицині та хімії. Це - один із найчастіше використовуваних індикаторів для слабких кислот. Переваги фенолфталеїну очевидні. Він не реагує на високу температуру. Його застосовують і для реакцій зі спиртовими розчинами, але фарбування лужного розчину може дещо відрізнятися від фіолетового кольору. Якщо спиртові розчини концентровані, то фарбування може бути синювато-фіолетовим. Фенолфталеїн використовується для титрування органічних кислот, визначення рівня кислотності у спиртів, а також складних ефірів. Завдяки своїм хімічним властивостям фенолфталеїн є складовою для багатьох змішаних індикаторів. Фенолфталеїн успішно використовують для калориметричного визначення рівня кислотності із застосуванням буферних і без буферних (за методом Міхаеліса) розчинів. Для якісного аналізу також можна використовувати дану хімічну речовину, зазвичай фенолфталеїн використовують при обприскуванні свинцю, цинку, кадмію та магнію, що дає в результаті зміну забарвлення. У медицині фенолфталеїн майже півтора століття використовували як проносний засіб при хронічних запорах (ширша назва - пурген). Однак останнім часом дослідження показали можливість проканцерогенних властивостей фенолфталеїну, тому в більшості країн світу він не продається в аптеках у вільному продажу, а застосовується лише як хімічний реактив. З особливою обережністю фенолфталеїн застосовується в медичних установах через його можливість накопичуватися в організмі, тому для вагітних жінок, людей похилого віку та людей із захворюваннями сечовивідної системи фенолфталеїн не застосовують взагалі.